Переслідування християн мусульманами: травень 2012

Comentaries

Translation of the original text: Muslim Persecution of Christians: May, 2012

На відміну від таких країн, як Саудівська Аравія, де християнство майже повністю знищене, в мусульманських країнах з помітними християнськими меншинами травень приніс звістки про численні випадки переслідування християн: в Єгипті християн відверто утискають в судах, коли проти нового Президента лунають закиди, що він «домагатиметься підкорення Ісламом Єгипту вдруге, і примусить християн прийняти Іслам», в Індонезії мусульмани кидали мішки з сечею на християн під час богослужінь, в Кашмірі та Занзібарі були підпалені церкви, в Малі християнство опинилось «на межі зникнення».

В інших країнах на південь від Сахари, в Нігерії, Сомалі, Кенії, Судані, Кот-д’Івуарі, де зустрічаються іслам і християнство, християн вбивають, їм відтинають голови і навіть розпинають.

Нижче наведений невичерпний впорядкований за темами перелік випадків (в алфавітному порядку) переслідування християн мусульманами по всьому світу в травні. Примітка: Оскільки на Пакистан припадає левова частка випадків переслідування християн в травні, для нього виділений окремий розділ, в якому охоплено всі категорії, від відступництва і богохульства, до зґвалтувань та насильницького навернення у віру.

Напади на Церкви

В Індонезії сталось декілька нападів на церкви:

• Натовп з 600 мусульман кидав мішки з сечею, камені і тухлі яйцяв збори протестантської церкви на початку служби до Дня Вознесіння, також мусульмани кричали образи та погрожували вбити пастора. Ніхто не був затриманий. Церква подала заявку на дозвіл на будівництво свого молитовного будинку п’ять років тому. Під тиском місцевих мусульман, місцева влада наказала церкві зачинитись в грудні 2009 року, хоча Верховний суд нещодавно скасував це рішення, та заявив, що церква має право на отримання дозволу. Незважаючи на це, місцеві мусульмани і чиновники вимагають закриття церкви.
• Після протестів «радикальних угрупувань, включно з Ісламських фронтом захисників», майже 20 християнських храмів були зачинені владою під приводом «відсутності дозволів». Також чиновники заявили, що дадуть дозвіл на зведення лише однієї церкви в регіоні з 20000 християнами.
• Мер-мусульманин, який незаконно зачинив церкву GKI Yasmin, чим примусив парафіян проводити служіння на вулицях, погодився відкрити її, але тільки за умови, якщо буде побудована поруч мечеть, аби вказати церкві її місце. Окрім опору з боку мера, «прихожани зіткнулись зворожістю місцевих мусульман, які згуртувались проти Церкви, заблокували виходи на вулиці, де вона розташована, і заважали проводити служіння під відкритим небом. Малоймовірно, що вони раптом стануть поміркованими до християн».

Франція: Перед святковим причастям, «четверо парубків у віці від 14 до 18 років, увірвалися до церкви St. Joseph, та стали жбурляти каміння в 150 присутніх на службі прихожан.» Нападників вдалось вигнати, хоча «прихожани, серед яких багато людей літнього віку, були сильно шоковані поведінкою молодих людей північноафриканського походження».

Кашмір: Побудована повністю з дерева католицька церква була частково зруйнована після підпалу невідомими . «Це не поодинокий випадок», сказав президент Всесвітньої ради християн Індії, вона є продовженням «переслідувань» пастора, який хрестив мусульман. «В такий спосіб мусульманська громада намагається залякати християнську меншину».

Кувейт: Через два місяці після відповіді Саудівського муфтія на питання про можливість існування церков в Кувейті, що всі місцеві церкви мають бути знищені , церкви в приватних будинках, які обслуговують іноземців,перетворились на мішень нападів . Деякі громади булу виселені без пояснення причин «з приватних маєтків, в яких відбувались служіння протягом останніх семи років», на інших маєтках без пояснення причин було наказано «сплачувати непомірні штрафи щомісяця за оренду … Церковні лідери вирішили не сперечатись і покинули маєтки».

Занзібар: Сотні мусульман підпалили дві церкви, та влаштували зіткнення з поліцією під час акцій протесту проти арешту провідних членів ісламістського руху, відомого як Асоціація ісламської мобілізації та поширення. Після цього, угрупування виступило із запереченням будь-якої причетності до правопорушень.

Пакистан: відступництво, богохульство, зґвалтування, насильницьке навернення і гноблення

• 20-річний християнин був заарештований і звинувачений в «богохульстві», злочині, що «карається довічним позбавленням волі», після того, як мстиві мусульмани звинуватили його у спаленні Корану після гри в більярд. Мусульмани продовжили ображати і погрожувати йому. Через кілька днів надійшло звинувачення і арешт, спалахнули заворушення серед мусульман, серед християн «виникла паніка» вони «полишили свої будинки через страх насильства».
• Два роки тому, після того, як чоловік-мусульманин звернувся в християнство і сказав про це дружині, вона зрадила його, розповівши про це іншим, через що він був жорстоко побитий. «Ніхто не збирався дати мені можливість жити власним життям [як християнин]. Кажуть, що Іслам не примушує вірити, але ніхто не може пояснити, чому мусульман, які не знайшли себе в цій релігії стають мішенню для вбивства». Нарешті, він розлучився, та одружився на християнці. Тепер, коли колишня родина встановила його нове місце проживання, відновились погрози та переслідування. За словами його дружини: «щодня нам дзвонять з погрозами … тепер вони просять його відмовитися від нас, і відмовитися від християнства, погрожуючи, що вб’ють мене і нашу дитину».
• У новій доповіді зазначається, що «в середньому вісім-десять християн щомісяця вимушені через переслідування з боку мусульман-фанатиків приймати віру в іслам , в основному, в провінціях Синд і Пенджаб. Жертвами примусового навернення часто стають дівчата з бідних сімей, яких потім піддають болісним і вкрай травматичним випробуванням. Більшість з них надзвичайно вразливі і не в можуть захистити себе від екстремістів, оскільки їх громада розпорошена, беззахисна і маргіналізована. Християни, які становлять лише близько двох відсотків населення Пакистану, платять високу ціну за статус меншини». В травні сталось два схожих випадки:
• Намагаючись примусити вагітну жінку відмовитись від звинувачень у зґвалтуванні 13-річної племінниці, група мусульман жорстоко побила вагітну жінку-християнку, що спричинило викид і загибель двох дівчаток-близнюків. Напад стався, коли всі чоловіки з цієї християнської родини були на роботі. «Вони вбили наших дітей, вони зґвалтували нашу доньку. У нас нічого не залишилось», нарікав старший член родини. Як завжди, поліцейські залишили без уваги обидва випадки, зґвалтування дівчинки та побиття її родини.
• Дядько, який сам раніше навернувся до Ісламу, викрав 14-річну племінницю та примусив її прийняти Іслам. Пакистанська поліція відмовилась її звільнити, сказавши, що вона прийняла Іслам на власний розсуд. За словами її батька: «після прийняття Ісламу мій брат обманом викрав Марію».
• Розслідування вбивства єдиного християнина на посаді чиновника міністерського рівня , Шахбаз Бхатті, загрузло через можливі спроби приховати винуватців. Халатно проведене розслідування, звільнення підозрюваних, а також відсутність координації між правоохоронними органами завели справу в глухий кут після вбивства 2 березня 2011 федерального міністра у справах національних меншин, який був відвертим критиком, і мішенню для тих, хто підтримує суворі закони про «богохульство».Християни отримують погрози та піддаються нападам через спроби врятувати кладовище, яке належить їм з 1947 року. Незважаючи на відсутність будь-яких доказів, колишній мусульманський чиновник стверджує, що він «нещодавно дізнався», що земля насправді належить йому. Він вже побудував стіни та залишив кладовищу менш третини від початкового розміру, а захоплену землю використовує для вирощування рослин. Поліція не втручалась, як і в інших випадках.

Дхіммі

Загальна зневага, приниження і придушення немусульман — людей «другого сорту»

Єгипет: вирок суду , який піддався критиці з боку багатьох правозахисників як «неймовірний» і «дуже жорстокий» по відношенню до християн, був винесений на основі релігійних переконань: всі дванадцять християн були засуджені до довічного ув’язнення, а всі вісім мусульман, включно з тими, хто підпалив близько 60 християнських будинків, були виправдані. Рішення було зачитане під гучні вигуки «Аллаху Акбар!» в залі суду. Інший суддя-мусульманин на Півночі Єгипту відхилив усі звинувачення проти групи мусульман, які тероризували християнина і його родини протягом року, що завершилось нападом з ножами та відрізаним вухом в спробі примусити його прийняти Іслам, після того, як чоловік був «помилково звинувачений» в любовному зв’язку з мусульманською жінкою. І в новій доповіді описується становище коптських дівчаток: «в Єгипті сотні християнських дівчаток … були викрадені, змушені прийняти іслам, і примушені до шлюбу. Такі випадки часто супроводжуються насильством, включно зі зґвалтуванням, побиттям та іншими формами фізичного і психологічного насильства».

Ерітрея: Активісти, що проводять акцію протесту перед посольством Еритреї в Лондоні, стверджують, що «Від 2000 до 3000 християн в наразі затримані в Еритреї без суду і слідства … Деякі християни, як відомо, помирають в сумнозвісних таборах» і «тисячі еритрейців втікають з власної країни щороку», деякі потрапляють «до злочинних торговців людьми і стали заручниками в таборах смерті в Синайській пустелі до сплати непомірних викупів або для примусового вилучення органів».

Ефіопія: християнин, який був звинувачений в «оскверненні Корану» провів два роки у в’язниці, де над ним знущалися, був вимушений прийняти іслам, і став паралізованим через отримані травми. Тепер повертаючись додому, він виявив, що його двоє дітей були викрадені місцевими мусульманами: «Моє життя зруйноване, я втратив дім, дітей, здоров’я. Тепер я став кульгавим безхатченком».

Греція: Абет Хасман, заступник мера Патри, який недавно помер, залишив повідомлення, яке можна було прочитати тільки після його смерті: хоча він народився в родині мусульман Йорданії, він був «таємно хрещеним» християнином (оскільки деякі мусульмани, розуміючи наслідки відступництва, зберігають його в таємниці).

Індонезія: переважно християнський район піддався нападампротягом декількох днів «невстановленими особами», які підпалювали будинки і автомобілі. Десятки християнських сімей покинули свої будинки, «багато хто побоюється участі ісламських екстремістських угруповань».

Іран: відомий пастор домашньої церкви залишається за ґратами, а його родина висловлює стурбованість тим, що він може померти від подальшого насильства і побоїв, що спричинили внутрішні кровотечі та інші хвороби, влада відмовляється надати йому медичну допомогу. Крім того, адвокат Юсефа Надархані — ув’язненого християнського пастора, який чекає на страту за відступництво — був «засуджений за роботу із захисту прав людини і, як очікується, почне відбувати дев’ятирічний термін в найближчому майбутньому». Між тим, ув’язнений пастор написав: «Я віддав себе в руки Бога … [і я] ставлюсь до цього, як до дня іспитів та випробування моєї віри … [щоб я] довів свою відданість і щирість до Бога».

Йорданія: Після того, як йорданський Dubai Islamic Bank оголосив, що всі жінки повинні носити хіджаб (ісламську вуаль), під загрозою звільнення, всі працівниці, які відмовилися вдягати хіджаб, в основному християнки, в тому числі жінка, яка працювала там протягом 27 років, були звільнені. Є підозри, що ця нова політика була запроваджена для виявлення та звільнення християн, оскільки саме вони, швидше за все, відмовляться від носіння хіджабу.

Ліван: 24-річна жінка, дочка шиїтського священнослужителя, яка була піддана батьком «фізичним і психологічним катуванням за навернення до християнства три роки тому», змогла втекти. Потім вона була хрещена священиком, який був викрадений і на допитах був вимушений розкрити схованку втікачки. Також інші нападники-мусульмани стріляли по будинку іншого священнослужителя та по церкві. За словами місцевого священника, це «є частиною ескалації насильства проти місцевих католиків».

Македонія: Після того, як деякі мусульмани були арештовані у зв’язку з «серією вбивств християн,» тисячі мусульман влаштували демонстрацію після п’ятничної молитви, вигукуючи гасла на кшталт «Смерть християнам» та закликаючи до джихаду.

Малі: Відтоді, як уряд був повалений в результаті перевороту, «Церква в Малі знаходиться під загрозою знищення», особливо на півночі, «де заколотники хочуть створити незалежну ісламську державу і женуть геть християн … були проведені обшуки по хатах в пошуках втікачів, майно церков і християн було розікрадене та знищене, а тих, в кого виявились будь-які християни серед родичів, піддали катуванням».

Нігерія: мусульманські бойовики підпалили будинок в християнському селі, а потім відкрили вогонь по всіх, хто намагався втекти з полум’я, вбили щонайменше, сімох і поранили багатьох. Це був лише один з десятків інших нападів на християн.

Судан: Без причини, співробітники служби безпеки зачинили регіональні відділення Суданської Ради Церков і таку необхідну церковну клініку для бідних; співробітники були затримані і відвезені в невідомому напрямку: «Їх сім’ї живуть в страху через невизначеність їхньої долі».

Сирія: Джихадисти виселили всі родини з християнського регіону, «захопили всі будинки, та перетворили церкву на військову базу».

Узбекистан: Поліція провела рейд в будинку, де відбувались зібрання протестантів, стверджуючи, що «в будинку була бомба». Бомба була знайдена, однак християнська література, була конфіскована . Згодом, на 14 членів незареєстрованої церкви були накладені великі штрафи — еквівалент 10-60 зарплат — за «несанкціоновані збори в приватному будинку». З лютого по квітень, 28 протестантів були оштрафовані і чотирьом винесене попередження, троє баптистів також оштрафовані за не декларування особистих Біблій при перетині кордону із Казахстан в Узбекистан. Штрафи та попередження супроводжувалися конфіскацією релігійної літератури.